Очікувалося, що у ХХІ сторіччі продаватися почне інформація – настільки комерціалізовані були інші суспільні стосунки. Проте такого розвитку подій поки що вдається уникнути завдяки концепції відкритих даних. Що це таке, чим вони відрізняються від іншої інформації, розповідаємо нижче.

 

Що є відкритими даними?

 

Відкриті дані – це загальнодоступна інформація, розташована в Інтернеті для неодноразового, вільного та безкоштовного використання у форматі, що дозволяє її автоматизовану обробку. Відмінністю відкритих даних є їх придатність для читання людиною та машиною за допомогою єдиного формату.

 

Хто утворює базу відритих даних?

 

Може здатися що масив відкритих даних формується державою або іншим уповноваженим нею суб’єктом. Але це не так, адже мова може йти про різні дані — державні, комерційні, наукові тощо. Відкриті дані державного походження (наприклад, відомості з реєстру антикорупційних декларацій) — це лише один з видів відкритих даних.

 

Навіщо потрібні відкриті дані?

 

Відкриті дані забезпечують для громадян відкритість та прозорість держави, бізнесу, науки та дозволяють взяти участь у взаємодії між членами суспільства.

Також користувачі можуть використовувати відкриті дані для своїх досліджень та створення власних як некомерційних, так і комерційних сервісів, але доступ до джерел цих даних має бути безкоштовним.

 

Чим відкриті дані відрізняються від інформації з вільним доступом?

 

Інформацію з вільним доступом (наприклад, звіт про виконання бюджетної програми державного органу) можна отримати безкоштовно, але для цього доведеться робити офіційний запит до розпорядника такої інформації і чекати.

Доступ до відкритих даних забезпечується без будь-яких звернень, дозволів, реєстрації, авторизації, особистого підпису, і за допомогою поширених комп’ютерних (мобільних) пристроїв.

 

А як визначається, які дані мають бути віднесені до відкритих?

 

Це складне питання і єдиної відповіді на нього не існує. Кожна держава і навіть служба самостійно визначає статус конкретної інформації з врахуванням інтересів національної безпеки, особистих прав людини  та інтересів корпорацій. Ступінь відкритості даних – питання суспільної значущості та колективного консенсусу з цього питання. Що переважує, у складних випадках можуть вирішувати уповноважені особи або спеціальні органи, такі як комісари з питань інформації у Європі.