ЄС відкрив Україні доступ до 4 млрд євро: які закони для цього прийняла Рада

Верховна Рада України ухвалила низку важливих законодавчих змін, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, митних процедур, оцінки майна та роботи державних органів, завдяки чому країна виконала необхідні умови для розблокування близько 4 млрд євро фінансової допомоги від Європейського Союзу (ЄС). Водночас фактичне надходження коштів ще потребує завершення відповідних процедур, а отримання щонайменше 25 млрд євро подальшої міжнародної підтримки залишається під питанням через невиконані зобов'язання України.

Про розблокування відповідних коштів повідомляє прем'єр-міністр України Сергій Корецький, передає oboz.ua. Йдеться про рішення, пов'язані з програмою Ukraine Facility, домовленостями з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та іншими механізмами співпраці з міжнародними партнерами.

За оцінкою, наведеною після парламентських голосувань, Україна виконала п'ять умов, необхідних для отримання фінансування обсягом 4 млрд євро. Серед них – податкові та митні зміни щодо міжнародних онлайн-покупок, законодавство про оцінку, рішення стосовно відбору експертів для Рахункової палати та окрема поправка щодо працівників Бюро економічної безпеки.

Які рішення дозволили Україні розблокувати 4 млрд євро

Одним із ключових результатів парламентського тижня стало ухвалення рішень, які міжнародні партнери очікували від України в межах виконання реформ. Зокрема, йдеться про п'ять складових відповідного пакета.

• постанова щодо експертів для відбору членів Рахункової палати;

Рішення стосується процедур формування органу, який здійснює контроль за надходженням і використанням коштів державного бюджету. Незалежність і професійність такого контролю мають важливе значення для міжнародних партнерів, які надають Україні фінансову підтримку.

• законодавчі зміни у сфері оцінки;

Відповідне рішення належить до пакета реформ, виконання яких Україна погодила з міжнародними партнерами.

• податкові зміни щодо міжнародних посилок;

Вони передбачають перебудову правил оподаткування товарів, які українці замовляють із-за кордону, насамперед через міжнародні електронні платформи та маркетплейси.

• митні зміни щодо міжнародних посилок;

Вони мають забезпечити практичне застосування нових податкових правил під час ввезення товарів на територію України.

Саме виконання всіх п'яти умов, за наведеною оцінкою, створило підстави говорити про розблокування фінансової допомоги на 4 млрд євро.

Податок на посилки став частиною міжнародних зобов'язань України

Одним із найбільш помітних рішень стали зміни до податкового та митного законодавства, які стосуються міжнародних онлайн-покупок. Йдеться про два взаємопов'язані документи – урядовий законопроєкт №15460 та депутатський №16051-1.

Основним є законопроєкт №16051-1, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу України. Він визначає нові правила оподаткування товарів, придбаних українцями за кордоном через електронні платформи та маркетплейси.

Зокрема, передбачено запровадження 20% податку на додану вартість для комерційних онлайн-покупок вартістю до 150 євро, які раніше могли ввозитися без сплати ПДВ у межах установленого порога. Нові правила мають поширюватися, зокрема, на замовлення через міжнародні торговельні платформи на кшталт Temu та AliExpress.

При цьому передбачається механізм, за якого податок нараховуватиметься під час оформлення покупки, а його сплату забезпечуватимуть відповідні продавці або електронні платформи. Натомість законопроєкт №15460 вносить зміни до Митного кодексу України. Його завдання – врегулювати митні процедури, необхідні для реалізації нової системи оподаткування.

Водночас нові правила оподаткування не обов'язково почнуть діяти одразу після ухвалення законів. Для цього необхідні набрання чинності відповідними положеннями та технічна підготовка систем адміністрування.

Чому ЄС пов'язує фінансування з ухваленням законів

Міжнародна фінансова підтримка України передбачає не лише виділення коштів, а й виконання погоджених реформ. Одним із ключових механізмів співпраці з Європейським Союзом є програма Ukraine Facility, розрахована на 2024-2027 роки. Її загальний обсяг становить до 50 млрд євро у формі різних інструментів підтримки.

Програма передбачає фінансування державних потреб, підтримку відновлення та модернізації економіки, а також проведення реформ, необхідних для подальшої європейської інтеграції України. Значна частина виплат залежить від виконання конкретних показників і заходів, закріплених у Плані України.

Для отримання окремих платежів держава повинна ухвалити передбачені документи, змінити певні процедури або реалізувати інституційні реформи. Після виконання відповідних умов результати перевіряють європейські інституції. Лише після необхідних процедур може бути ухвалено рішення щодо перерахування фінансування.

Чому ще 25 млрд євро залишаються під питанням

Попри виконання першого пакета умов, питання подальшого фінансування України залишається відкритим. За оцінкою народного депутата Ярослава Железняка ("Голос"), після розблокування близько 4 млрд євро ще щонайменше 25 млрд євро міжнародної підтримки залежать від ухвалення інших законодавчих рішень.

Зокрема, йдеться про антикорупційні реформи та зміни, необхідні для виконання зобов'язань перед Європейським Союзом і міжнародними фінансовими інституціями. Раніше депутат наголошував, що відсутність необхідних законодавчих рішень стримує отримання додаткових коштів.

Серед напрямів, які залишаються важливими для подальшої співпраці з ЄС – забезпечення верховенства права, зміцнення незалежності державних інституцій та протидія корупції. Питання закріплені й в оновленому Плані України.  У липні 2026 року Рада ЄС погодила зміни до нього, які передбачають додаткові 8,3 млрд євро фінансування у 2026 році та нові реформаторські зобов'язання, зокрема у сфері антикорупційної політики.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен заявила, що в разі перемоги на президентських виборах 2027 року може припинити фінансову допомогу Україні не лише безпосередньо від Франції, а й у межах спільних програм ЄС. Вона також виступила проти вступу України до Євросоюзу та пообіцяла скоротити французькі внески до бюджету об'єднання, що потенційно може ускладнити погодження майбутніх пакетів підтримки Києва.